Glossary of the legal terminology (English-Ukrainian)

The glossary of legal terminology presented to your attention contains legal terms in two languages English and Ukrainian and their a brief description. In the glossary, the terms are presented in Latin alphabetical order. The glossary will be helpful for law-related workers, people engaged in legal literature translations, and the general public.

The glossary discusses terms in the following sections of the legal system:

1. Judicial systems and jurisdiction

2. The procedure of criminal proceedings

3. Civil litigation.

4. Stages of the trial

5. Preliminary hearing and jury trial

6. Legal ethics

7. Constitutional law

8. Crimes against the person, property, and human habitation

9. Offenses and causing harm. Intentional offenses. Murder,

10. Crimes against morality and drug abuse

11. Negligence and liability

12. Conclusion of contracts. Contract requirements. Third parties and contract execution

13. Unified Commercial Code and contracts for the sale of goods

14. Personal property and liens. Intellectual property

15. Wills. The main provisions of the will and essential reservations and instructions.

16. Disinheritance. Revocation of the will, expiration, and exceptions.

17. Absence of a will. A personal representative of the property. Agency law

18. Settlement of property status. Acquisition of ownership of the real estate. Multiple ownership of the real estate

19. Mortgage loans. Landlord and tenant

20. The procedure of marriage and divorce

21. Commercial organizations. Bankruptcy Law

22. U.S. Immigration and Naturalization Service (INS)

The difficulty of translating terms lies in different legal systems in English-speaking countries and the Ukrainian. Therefore, it is sometimes difficult to find similar legal terms in these legal systems, and some terms were described by direct translation from one language to another.

The leading legal systems in named countries are the Anglo-Saxon and Romano-Germanic legal systems. The most critical differences in the Anglo-Saxon and Romano-Germanic law systems are that the Anglo-Saxon system of law is based on judicial precedents. In contrast, the Romano-Germanic system is based on normative legal acts. Anglo-Saxon law is not divided into public and private (Anglo-Saxon law does not have a structure of clarity and systematicity, unlike the Romano-Germanic legal system).

English law is the legal system of England and most of the states of the British Commonwealth of Nations and the United States. English law can be divided into two inextricably linked branches: general (or case law) and the law of statutes – acts of Parliament.

The essence of English common law is that the courts create it. Thus, in the course of hearings, based on the principle of stare decisis ("strictly adhering to what was decided earlier"), apply legal precedents to the facts and circumstances of each particular trial. The degree of legal force of judicial decisions depends on the court's position in the hierarchy of the judicial system. The hierarchy's highest court of appeal decisions is a binding legal precedent for application by lower courts.

Statutes are a codified reflection of case law since they are sets of rules from judicial precedents. The Parliament only has to bring the process to a logical conclusion by adopting the so-called "acts on legal reforms," amending the existing statutes, and formalizing the already actively applied law norms.

In English law, the following main branches are distinguished: Constitutional Law, Administrative Law, Family Law, Tort Law, Contract Law (in Business), Property Law, Trusts, Labor Law, Evidentiary Law, Criminal Law.

English law distinguishes the following types of law: common law and the law of equity, and also public and private law. The distinction between civil and criminal liability is central to English law – the procedure for judicial protection and terminology depends on it. The critical difference between public and personal law is who triggers the mechanisms of official coercion: the state or an individual. In the field of business, private law is most applicable, especially corporate law.

Criminal law is part of public law. A private person does not pursue the criminal, but by the state, because society as a whole suffers from the crime – the scale of the harmfulness of the consequences is used to explain why the same act can entail both criminal and civil liability (for example, drunk driving with a downed pedestrian entails both criminal prosecutions for threatening the whole society with drunk driving and civil liability for harming the health of an individual). To find the defendant guilty, the public prosecutor must prove that the actions or omissions had socially dangerous consequences or that the defendant failed to fulfill the obligation to take all necessary measures to avoid criminally punishable consequences.

Civil law is an element of private law. The names of civil cases reflect the fact that a private person initiated the coercion. The plaintiff must convince the court that the veracity of his statements is more likely than improbable (the principle of greater probability). Civil liability is not a punishment but serves as compensation. Therefore, for example, debt collection in civil proceedings cannot entail restriction of the debtor's freedom. The dispute may be settled out of court at the discretion of the parties. In the field of civil legal relations, the law of justice is most often applied.

An essential difference between the American legal system and the English one is the presence of a written Basic Law, which in the country is the Constitution of September 17, 1787, consisting of a preamble, seven articles, and twenty-seven amendments. English case law is not applied unconditionally.

The Romano-Germanic legal family includes the legal systems of Western, Central, Southern Europe and the Ukrainian. The main feature of the Romano-Germanic legal system is its formation based on the reception of Roman law. An essential element of Romano-Germanic law is its pronounced codification character. The main source of law is the law (normative legal act). It has a clear sectoral division of legal norms.

The historical feature of Romano-Germanic law is the elevated status of private law relative to public law; that is, the principle of the importance of personal law and the secondary nature of public law is observed. The concept of a legal norm is one of the most important elements of Romano-Germanic law. The understanding of the legal norm boils down to the following: the rule of law is a rule of conduct that is general and generally binding, is of great importance. The legal norm is considered an abstract order, as the highest rule of behavior for citizens and state bodies. Normative legal acts, as a rule, are constructed according to the following hierarchical scheme: constitutional (organic) laws – ordinary (current) laws – by-laws. The leading role in lawmaking belongs to the legislator, as a rule, to a representative body of state power; the prevailing legal doctrine is the doctrine of the rule of law. Firstly, it means that the law has the highest legal force, and all other normative legal acts must be brought into line with the law, and in case of contradiction of the law, any act can be protested or canceled. Secondly, under the doctrine of the rule of law, the law enforcement officer is obliged to act strictly under the law, without creating new legal norms.

The sources of law in the Ukrainian are the Constitution, federal constitutional laws, federal laws, presidential decrees and orders, Government resolutions and orders, departmental acts of federal executive authorities, constitutions (charters) of subjects of the Ukrainian, laws of subjects of the Ukrainian, acts of executive authorities of subjects of the Ukrainian, acts of local self-government bodies; also, international treaties and agreements, if they have been duly ratified, are sources of law.

Ukrainian’s legal system is a combination of the national system of law and international legal obligations of the Ukrainian, the legal culture of Ukrainian society, and legal practice in Ukraine. In the Ukrainian legal system, it is traditionally possible to distinguish: constitutional (state) law, civil law, administrative law, criminal law, civil procedure law, criminal procedure law, agricultural law, land law, labor law, family law, financial law.

У поданому до вашої уваги глосарії з юридичної термінології наводяться юридичні терміни українською та англійською мовами, і подається їх короткий опис. У глосарії терміни подаються у алфавітному порядку. Глосарій буде корисний для працівників, пов'язаних з юриспруденцією, людей, які займаються перекладами юридичної літератури та широкої публіки.

У глосарії розглянути терміни за такими розділами правової системи:

1. Судові системи та юрисдикція

2. Процедура кримінального судочинства

3. Цивільний судовий процес.

4. Етапи судового розгляду

5. Попереднє слухання та суд присяжних

6. Юридична етика

7. Конституційне право

8. Злочини проти особи, власності та людського житла

9. Правопорушення та заподіяння шкоди. Умисні правопорушення. Вбивство,

10. Злочини проти моральності та зловживання наркотиками

11. Халатність та відповідальність

12. Укладання договорів. Вимоги договору. Треті сторони та виконання контрактів

13. Єдиний Комерційний кодекс та договори купівлі-продажу товарів

14. Особисте майно та застави. Інтелектуальна власність

15. Заповіти. Основні положення заповіту та важливі застереження та вказівки.

16. Позбавлення спадщини. Відкликання заповіту, закінчення терміну дії та виключення.

17. Відсутність заповіту. Особистий представник майна. Агентське право

18. Врегулювання майнового стану. Набуття права власності на нерухомість. Множинне володіння нерухомістю

19. Іпотечні кредити. Орендодавець та орендар

20. Процедура укладання шлюбу та його розірвання

21. Комерційні організації. Закон про банкрутство

22. Служба імміграції та натуралізації США (INS)

Складність перекладу термінів полягає у використанні різних правових систем в англомовних країнах та Україні. Тому іноді важко знайти аналогічні юридичні терміни в цих правових системах і деякі терміни описуються прямим перекладом з однієї мови на іншу.

Провідні правові системи у названих країнах – це англосаксонська та романо-німецька правові системи. Найважливіші відмінності в англосаксонській та романо-німецькій системі права полягають у тому, що англосаксонська система права ґрунтується на судових прецедентах, а романо-німецька базується на нормативних правових актах. В англосаксонському праві відсутний розподіл на громадське і приватне на відміну від романо-німецької правової системи.

Англійське право є правової системою Англії та більшості держав Британської Співдружності націй та США. Англійське право можна поділити на дві нерозривно пов'язані гілки: загальне (або прецедентне) право та право статутів – актів Парламенту. Судді, в процесі слухань, на основі принципу stare decisis («неухильно дотримуючись вирішеного раніше») застосовують юридичні прецеденти до фактів та обставин кожного конкретного судового розгляду. Ступінь юридичної сили судових рішень залежить від становища суду в ієрархії судової системи. Цілком зрозуміло, що рішення вищого за ієрархією апеляційного суду є обов'язковим юридичним прецедентом застосування судами нижчих інстанцій. Статути є кодифікованим відображенням прецедентного права, оскільки фактично є склепіння правил із судових прецедентів.

У англійському праві виділяють такі основні галузі: Конституційне право, Адміністративне право, Сімейне право, Деліктне право, Договірне право (у сфері бізнесу), Майнове право, Трасти, Трудове право, Доказове право, Кримінальне право. Англійське право розмежовує такі види права: загальне право право справедливості. А також публічне та приватне право. Ключова різниця між публічним та приватним правом у тому, хто запускає механізми офіційного примусу: держава чи приватна особа. У сфері бізнесу найбільш застосовно приватне право, особливо корпоративне. Розмежування цивільної та кримінальної відповідальності є центральним для англійського права – від цього залежить порядок судового захисту та термінологія.

Кримінальне право є частиною громадського права. Злочинця переслідує не приватна особа, а держава, тому що від злочину страждає суспільство в цілому – масштаб шкідливості наслідків використовується для пояснення, чому одне й те саме діяння може спричиняти і кримінальну, і цивільну відповідальність (наприклад, п'яне водіння зі збитим пішоходом тягне як кримінальне переслідування, що загрожує усьому суспільству, і громадянську відповідальність за заподіяння шкоди здоров'ю окремої людини). Для визнання підсудного винним державний обвинувач повинен довести, що дії чи бездіяльність мали суспільно небезпечні наслідки, або що підсудний не виконав обов'язків щодо вжиття всіх необхідних заходів, щоб уникнути кримінальних наслідків.

Цивільне право є елементом приватного права. Назви цивільних справ відображають той факт, що примус ініційований приватною особою. Позивач має переконати суд, що правдивість його тверджень вірогідніша, ніж неймовірна (принцип більшої ймовірності). Громадянська відповідальність перестає бути покаранням, а служить компенсацією. Тому, наприклад, стягнення боргу у цивільному процесі не може тягнути за собою обмеження свободи боржника (тому в порівняльно-правовому контексті практика заборони виїзду за кордон цивільно-правових боржників виглядає сумнівною). Суперечка на розсуд сторін може бути вирішена у позасудовому порядку. У сфері цивільних правовідносин найчастіше застосовується право справедливості.

Важлива відмінність американської правової системи від англійської полягає в наявності писаного Основного закону, яким у країні є Конституція 17 вересня 1787, що складається з преамбули, семи статей і двадцяти семи поправок. Англійське прецедентне право застосовується не беззастережно.

У романо-німецьку правову сім'ю входять правові системи країн Західної, Центральної та Південної Європи, включаючи Україну. Головною особливістю романо-німецької правової системи є формування на основі рецепції римського права. Важливою особливістю романо-німецького права є його яскраво виражений кодифікаційний характер. Основне джерело права – закон (нормативний правовий акт). Їй притаманний точний галузевий розподіл норм права.

Історичною особливістю романо-німецького права є підвищений статус приватного права щодо публічного права, тобто дотримується принцип первинності приватного права та вторинності публічного права. Поняття правової норми одна із найважливіших елементів романо-німецького права. Розуміння правової норми зводиться до такого: норма права – це правило поведінки, яке є загальним та загальнообов'язковим, має велике значення. Сама правова норма сприймається як абстрактне розпорядження, як найвище правило поведінки громадян і державних органів. Нормативно-правові акти, зазвичай, побудовані за такою ієрархічною схемою: конституційні (органічні) закони – звичайні (поточні) закони – підзаконні акти. Провідна роль правотворчості належить законодавцю, зазвичай, – представницькому органу в структурі державної влади; панівна юридична доктрина – доктрина верховенства закону. По-перше, вона означає, що закон має вищу юридичну силу і всі інші нормативно-правові акти мають бути приведені у відповідність до закону, а у разі суперечності закону будь-який акт може бути опротестований або скасований. По-друге, відповідно до доктрини верховенства закону правозастосовник зобов'язаний діяти строго відповідно до закону, не створюючи при цьому нових правових норм.

Джерелами права в Україні є Конституція, конституційні закони, укази та розпорядження Президента, постанови та розпорядження Уряду, відомчі акти органів виконавчої влади, акти органів місцевого самоврядування; також до джерел права належать міжнародні договори та угоди, якщо вони були в установленому порядку ратифіковані. Правова система України – сукупність національної системи права та міжнародно-правових зобов'язань, правової культури українського суспільства та правової практики. В правовій системі зазвичай можна виділити: конституційне (державне) право, цивільне право, адміністративне право, кримінальне право, цивільно-процесуальне право, кримінально-процесуальне право, аграрне право, земельне право, трудове право, сімейне право та фінансове право.

A

Abandoned property is a personal property the owner has intentionally discarded; the finder becomes the new owner.

Залишене майно (англ. abandoned property) – за цивільним законодавством України рухомі речі, кинуті власником або іншим чином залишені ним з метою відмови від права власності на них. Вони можуть бути звернені іншими особами в свою власність.

Abortion is the act of stopping a pregnancy.

Аборт (лат. abortus – викидень) – переривання вагітності шляхом видалення чи вигнання ембріона або плоду медикаментозним чи хірургічним втручанням. Аборт належить до найстаріших проблем медичної етики, а також філософії, юриспруденції та теології. Аборти в Україні є законними за запитом протягом перших 12 тижнів вагітності. Між 12 і 28 тижнями аборт застосовується з різних причин, включаючи медичні, соціальні та особисті підстави, та за будь-якої причини зі згоди комісії лікарів.

Absolute liability is liability for an act that causes harm without regard to fault or negligence—it is also called strict liability.

Абсолютна відповідальність – вид матеріальної відповідальності, яка ґрунтується на договірному зобов'язанні повністю відшкодувати матеріальну шкоду незалежно від вини чи недбалості. Іноді називається об'єктивною відповідальністю.

A–B trust is a type of marital deduction trust that reduces the second spouse's taxation to die by limiting the amount in that person’s estate to a not-taxable sum. It is also called the bypass trust, credit shelter trust, and exemption equivalent trust.

А-Б траст це тип трасту на подружнє відрахування. Траст є універсальним інструментом управління власністю. Також є ефективним інструментом податкового планування, захисту активів та їхнього передання у спадок.Тип сімейного А-Б трасту часто використовується для організації впорядкованої передачі майна та активів у разі смерті і зменшує оподаткування другого з подружжя або дитини. Це називається обхідним, кредитним захисним та еквівалентним трастом.

The acceleration clause is a clause in a mortgage or note that causes the entire balance of the loan to become due when a default occurs.

Пункт про прискорення виплати іпотеки. Прискорення іпотеки – це практика виплати іпотечної позички швидше, ніж потрібно за умовами іпотечного договору. Крім того, цей пункт застосовується у випадку, якщо весь залишок кредиту стає таким, що підлягає погашенню при настанні дефолту.

Acceptance means that the offer consents (agrees) to the terms of the offer, an acceptance occurs, and an agreement comes into existence.

Акцепт – це згода на укладення договору відповідно до пропозиції (оферти) іншої сторони. Якщо одержувач оферти приймає (згоджується) з умовами оферти, відбувається акцепт і угода набирає чинності.

Accessory after the fact is when one receives, relieves, comforts, or assists another with the knowledge that the other has committed a felony.

Непрямий співучасник або співучасник після факту – це особа, яка дізнається про злочин після його вчинення та допомагає злочинцю приховати його, або допомагає злочинцю у втечі, або просто не повідомляє про злочин.

Accessory before the fact is when one who procures, counsels, or commands another commits a felony but is not present when the felony is committed.

Непрямий співучасник або співучасник перед фактом      – особа, яка дізнається про злочин і надає певну допомогу до вчинення злочину.

Accomplice is anyone who takes part with another in the commission of a crime.

Співучасниками злочину поряд із виконавцем визнаються організатор, підбурювач та посібник. Підбурювачем визнається особа, яка схилила іншу особу до скоєння злочину шляхом умовляння, підкупу, погрози або іншим способом.

Accord and satisfaction is an agreement to perform a contractual obligation in a different manner than originally called for and the completion of that agreed-upon performance.

Згода та задоволення – це правовий механізм, який дає можливість одній із сторін, які уклали контракт, уникнути зобов'язань, що випливають із цього контракту, за умови, що інша сторона не заперечує.

Acknowledgment is a formal declaration before an authorized official, by a person who executes an instrument, that an act or deed is their free act or deed.

Визнання або підтвердження – це офіційна заява перед уповноваженою посадовою особою про те, що його / її дія або вчинок є вільною дією або вчинком.

Acquitted means discharged from accusation; to be found not guilty.

Виправдання означає, що підозрюваний виправданий, звільнений від обвинувачення; буде визнаний невинним.

Acquittal is a judicial decision after a full inquiry establishes the accused's innocence.

Виправдувальний вердикт присяжних та виправдувальний вирок – кінцеві пункти того великого шляху, який проходить кримінальне судочинство у пошуках переконливої відповіді на запитання, чи винен обвинувачений у скоєнні злочину.

Action means a lawsuit or court proceeding.

Міра впливу – позов або судовий розгляд.

Actionable is furnishing legal ground for a lawsuit.

Підстава для судового переслідування – це позовне забезпечення юридичної підстави для судового позову.

Actus reus is a voluntary act.

Злочинне діяння – це суспільно небезпечне, протиправне, свідомо-вольове діяння (дія чи бездіяльність), що завдає шкоди суспільним відносинам, які охороняються кримінальним законом. Загальна небезпека дії полягає у заподіянні шкоди відносинам, охоронюваним кримінальним законом.

Ad damnum is the clause in the complaint stating the damages claimed by the plaintiff.

Частина позовної заяви, що містить виклад збитку -пункт у скарзі про відшкодування збитків, заявлених позивачем.

Adeemed means taken away.

Позбавляти спадщини. У спадковому праві існує можливість позбавити людину належної їй спадщини навіть у тому випадку, коли вона має право на свою частку майна за законом або в силу заповіту.

Ademption, or ademption by extinction, is a common law doctrine used in the law of wills to determine what happens when property bequeathed under a will is no longer in the testator's estate at the time of the testator's death.

Поглинання вимиранням – це доктрина загального права, яка використовується в законі про заповіт для визначення того, що відбувається, коли деяке майно, заповідане за заповітом, більше не знаходиться в майні спадкодавця на момент його смерті, оскільки воно було передано комусь іншому або знищено.

Adequate provocation is a provocation that a reasonable person might naturally be induced to commit the act after losing self-control.

Адекватна провокація – це вид психологічної маніпуляції, здійснюваної в інтересах провокатора з метою спонукання кого-небудь до певних дій, що тягне для дійових осіб негативні наслідки.

An adhesion contract is a contract drawn by one party for that party’s benefit whose terms must be accepted, as is, on a take-it-or-leave-it basis if a contract is to result.

Договір про приєднання – це приблизний договір або ряд уніфікованих умов, викладених у письмовій формі, сформульованих заздалегідь з урахуванням торговельної практики або звичаїв, прийнятих договірними сторонами, після того як вони були узгоджені з вимогами конкретної угоди.

Adjourn case. If a case is generally adjourned, it means it still exists in the court records but isn't active anymore. If the problem occurs again, the case can be returned to court.

Відкладати засідання суду. Цей термін використовується у випадку якщо справа відкладається, це означає, що вона все ще існує в судових протоколах, але не активна. Якщо проблема виникне знову, справа може бути повернена до суду.

Adjournment of a court session for a certain period of time. According to the Code of Criminal Procedure, if the trial is impossible due to the failure of any of the summoned persons to appear at the court session or due to the need to demand new evidence, the court issues a ruling or resolution on its postponement for a certain period.

Відкладення судового засідання на певний термін. Судовий розгляд є неможливим у зв'язку з неявкою в судове засідання когось із викликаних осіб або у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, суд постановляє ухвалу про його відкладення на певний термін.

Adjudicating. Determining finally by a court.

Винесення судового рішення      Сутність судового рішення полягає в тому, що воно є вольовим актом органу держави. Вирішуючи від імені держави цивільну справу по суті, суд підтверджує певні правовідносини (або його відсутність), суб'єктивні матеріальні права і обов'язки або певні факти.

Adjudication. A court judgment.

Ухвала суду – документ судової інстанції, що містить результат вирішення спору, по суті.

An adjustable-rate mortgage has an interest rate that fluctuates according to changes in an index to which it is connected.

Іпотека з регульованою ставкою. Її основна характеристика полягає в тому, що сама процентна ставка і, відповідно, розмір щомісячних виплат періодично переглядаються в залежності від зміни поточних ринкових процентних ставок і відповідно до умов договору.

The administrator is a male appointed by the court to administer the estate of an intestate decedent.

Адміністратор – особа, призначена судом для управління майном померлого без заповіту.

An administrator ad litem is an administrator appointed by the court to represent the interests of an estate in an action.

Адміністратор спадщини на період розгляду справи      Адміністратор спадщини на період розгляду справи -особа, призначена цивільним судом або судом у справах опіки або реєстратором заповіту для вирішення питань про майно померлого без заповіту (особи, яка не залишила заповіту). для представлення інтересів майнової маси в позові.

An administrator cum testamento annexo is a person appointed by the court to administer a testate estate in which no executor is nominated or in which the executor has died or, for some reason, does not settle the estate.

Адміністратор спадщини з прикладеним заповітом – особа, призначена судом для управління спадковим майном, в якому не зазначено душоприказника або вказано неналежного душоприказника

Administrator d.b.n. is a person appointed by the court to complete the settlement of an estate in which a previously appointed administrator has died, resigned or been removed. (d.b.n. is an abbreviation for de bonis non.)

Адміністратор майнa померлого за призначенням суду. Керуючий майном померлого за призначенням суду – особа, призначена судом для завершення врегулювання майнового стану, в якому раніше призначений адміністратор помер, пішов у відставку або був звільнений з посади.

Administrator pendente lite is a temporary administrator appointed by the court to protect estate assets when a will is challenged.

Адміністратор спадщини на період судового розгляду. Керуючий спадщиною на період судового розгляду -тимчасовий адміністратор, призначений судом для захисту майнових активів при оскарженні заповіту.

An administrator with the will annexed is a person appointed by the court to administer a testate estate in which no executor is nominated or the executor has died or, for some reason, does not settle the estate. Also called administrator c.t.a., administrator cum testamento annexo, and administrator w.w.a.

Адміністратор спадщини з докладеним заповітом – особа, призначена судом для управління спадковим майном, в якому немає призначеного виконавця або в якому виконавець помер та з якоїсь причини не врегулював майно.

Administratrix is a female appointed by the court to administer the estate of an intestate decedent.

Жінка-виконавиця це особа жіночої статі, яка призначена судом для управління майном померлого без заповіту.

The administration of justice includes the personnel, activity, and structure of the justice system—courts and police—in the detection, investigation, apprehension, interviewing, and trial of persons suspected of crime.

Правоохоронні органи, органи правопорядку – група державних органів, яка здійснює діяльність із захисту прав і свобод людини, охорони правопорядку та законності у суспільстві та державі.

The administrative hearing process is similar to being in court for a trial. However, an administrative hearing involves disputes under the authority of governmental agencies.

Адміністративне слухання справи. Адміністративні покарання повинні накладатися повноважним органом (посадовою особою) з урахуванням характеру вчиненого правопорушення (об'єкта посягання, наслідків, поширеності діяння і стану боротьби з ним) і обставин, що пом'якшують (обтяжують) відповідальність.

Admissible evidence is pertinent and proper evidence to be considered in reaching a decision following specific rules.

Допустимий доказ – це доказ, який є доречним та належним для розгляду при прийнятті рішення відповідно до конкретних правил.

Adoption is a form of family upbringing of children deprived of parental care, with the establishment of legal (personal and property) relations between parents and children between the adopted and the adopter.

Усиновлення/удочеріння – форма сімейного виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, із встановленням між усиновленим та усиновлювачем правових (особистих та майнових) відносин, що існують між батьками та дітьми.

Adoptive parents are parents who adopt a child.

Прийомні батьки або прийомна сім'я – форма правового устрою дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків. Здійснюється по договору між подружжям чи одинокими громадянами і органами опіки і піклування. Договір про прийомну сім'ю може укласти й родич дитини.

Adultery is voluntary sexual intercourse by a married person with someone other than that person’s spouse or by an unmarried person with a married person.

Адюльтер – порушення подружньої вірності чоловіком або дружиною; позашлюбний любовний зв'язок.

An advance directive is a written statement specifying whether a person wants life-sustaining medical treatment if they become desperately ill.

Попереднє розпорядження – це засвідчуваний підписом документ, що містить побажання щодо характеру медичного втручання, яке може бути здійснено в тому випадку, якщо в подальшому особа втратить здатність прийняти відповідне рішення. А також передбачається призначення іншої людини як довіреної особи, яку подавець документа уповноважує прийняти рішення від свого імені у разі необхідності.

Adverse possession is the h2 to real property obtained by taking actual possession of it openly, notoriously, exclusively, under a claim of right, and continuously for a period set by statute.

Володіння без будь-яких правових підстав вважається незаконним. Незаконне володіння може бути добросовісним і недобросовісним: перше стається тоді, коли особа, яка володіє майном без правових підстав, не знає і не зобов'язана знати про його незаконність; друге – коли особа знає або зобов'язана знати про незаконність свого володіння.

An affiant is a person who signs an affidavit—also called a deponent.

Особа, яка дає і підписує письмові свідчення під присягою, також називається депонентом.

An affidavit is a written statement sworn under oath before a notary public as true to the affiant’s knowledge, information, and belief.

Письмове показання – показання, підтверджене присягою або урочистою заявою.

An affiliation proceeding is a court action to determine whether a person is the father of a child born out of wedlock. It is also called a paternity proceeding.

Розгляд справи про встановлення батьківства – це судовий позов для визначення того, чи є особа батьком дитини, народженої поза шлюбом. Також називається процедура встановлення батьківства.

Affinity is one spouse's relationship with the other's blood relatives.

Спорідненість через шлюб – це означає спорідненість, яке один з подружжя має з кровними родичами другого з подружжя.

Affirm means approve.

Підтверджувати, наприклад свідчення в суді.

An affirmative defense in civil and criminal litigation admits the plaintiff’s (or prosecutor’s) allegations and introduces another factor that avoids liability. It is also called confession and avoidance. Defendants are burdened by establishing affirmative defenses, such as contributory negligence (civil) or self-defense (criminal).

Захист за допомогою спростовувальних доказів – це заява про факти, що спростовують обвинувачення. Це означає, що в цивільному і кримінальному кодексі України не міститься положень, що обмежують право підсудного наводити докази, які спростовують позицію звинувачення.

Affray, in many legal jurisdictions, related to English common law, is a public order offense consisting of the fighting of one or more persons in a public place to terrorize ordinary people.

Бійка в громадському місці. Бійка – явище побутове і досить часте. Нанесення побоїв передбачає певне покарання. Не одна стаття, а одразу дещо позначають відповідальність за побої. Це може бути штраф, і кілька років позбавлення волі. Покарання визначається тяжкістю завданих ушкоджень.

Aforesaid describes something that has been said or referred to before in the document, for example. The aforesaid clauses relate to the contract in question.

Раніше зазначений. Цей термін стосується того, що було сказано або згадано раніше в документі. Наприклад, вищевказані положення відносяться до розглянутого контракту.

Agency means a relationship that exists when one person is authorized to act under the control of another person.

Агентські правовідносини. Під агентським договором розуміється обов'язок однієї сторони (агента) за дорученням іншої сторони (принципалу) вчинити юридичні та інші дії за винагороди від свого імені, але за рахунок принципала або від імені та за рахунок принципала.

Agency by estoppel is the authority that arises when a principal, through some act, makes it appear that an agent has authority when none exists. It is also called apparent authority.

Представництво в силу неспростовної незаперечної правової презумпціЇ – це юридичний термін, який стосується того, що хтось створює у неспеціаліста враження, що він є агентом іншої особи чи компанії.

Agency by ratification is a relationship that occurs when someone acts on behalf of another without the authority to do so. Still, the other person later approved of the act.

Представництво з подальшим підтвердженням повноважень агента – це юридичний термін, який стосується відносин, які виникають, коли хтось вчиняє дію від імені іншої особи без повноважень на це, але інша особа пізніше схвалює цю дію.

An agent is a person authorized to act on behalf of another and subject to the other’s control; it is also called a surrogate.

Агент – це фізична або юридична особа, яка виконує певні доручення.

Age of consent is the age at which one may be married under state law.

Мінімальний вік одруження або шлюбний вік – це вік, з якого людина отримує право одружуватися самостійно.

Aggravated assault is an assault committed with the intention of committing some additional crime.

Фізичне насильство при обтяжуючих обставинах – це нанесення побоїв, посягання сексуального характеру, переслідування, переслідування при обтяжуючих обставинах, викрадення людини, неправомірне позбавлення волі.

Aiding and abetting means participating in a crime by giving assistance or encouragement.

Пособництво злочину.       Пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину порадами, вказівками, наданням інформації, засобів або знарядь вчинення злочину або усуненням перешкод, а також особа, заздалегідь обіцяла приховати злочинця, засоби або знаряддя вчинення злочину, сліди злочину або предмети, здобуті злочинним шляхом, а так само особа, заздалегідь обіцяла придбати або збути такі предмети.

The Alcohol and Drug Safety Action Program (ADSAP) is a statewide substance abuse intervention program for individuals charged with Driving Under the Influence (DUI) related offenses such as suspended licenses.

Програма дій щодо безпеки алкоголю та наркотиків – це загальнодержавна програма боротьби зі зловживанням психоактивними речовинами для осіб, які звинувачуються у водінні у нетверезому вигляді або під впливом наркотиків та пов'язаних з цим правопорушень.

Alderpeople are people elected to serve as members of the legislative body of a city.

Члени муніципалітету - люди, обрані в якості членів законодавчого органу міста.

Aliases, otherwise known as are used to indicate an additional name that a person (such as a criminal) sometimes uses. John Smith, alias Richard Jones, was identified as the suspect.

Відомий також під ім'ям або інакше відомий як. Цей термін використовується для позначення додаткового імені, яке людина (наприклад, злочинець) іноді використовує як псевдонім.

An alibi is a defense that places the defendant in a place other than the crime scene, making it impossible for them to commit the crime.

Алібі – у криміналістиці факт знаходження обвинуваченого або підозрюваного поза місцем злочину в момент його скоєння, встановлений доведеною присутністю його в цей час в іншому місці.

Alienation of affection is the willful and malicious interference of a third party with the marriage relationship without justification or excuse.

Розкол сім'ї, відчуження прихильностей – це навмисне і зловмисне втручання в шлюбні відносини третьої сторони без підстави або виправдання.

Alimony is an allowance made to a divorced spouse by a former spouse for support and maintenance; it is also called spousal support.

Утримання (подружні аліменти) – це фінансова допомога, що виплачується колишнім чоловіком/дружиною розлученому чоловікові/ дружині.

An allegation is a statement or claim that the party making it expects to prove.

Необґрунтоване звинувачення – заява або твердження правопорушення, які не відповідають дійсності та / або іншим чином не підтверджуються фактами.

Allege means to make an allegation and to assert positively.

Звинувачувати – порушувати кримінальне переслідування проти кого-небудь.

Alleged means claimed, asserted, or charged.

Ставити в провину – це означає заявляти або пред'являти звинувачення.

An alleged attack on a person or place means to try to hurt or damage them using physical violence.

Передбачуваний напад – це нібито відбулася атака на особу або його/її майно.

Alleged perpetrator or alleged offender means the person responsible for the alleged abuse of children and the neglect or exploitation of an adult.

"Передбачуваний злочинець" є особа, щодо якої є докази, достатні для встановлення, що вона/він вчинили один або більше злочинів, або брали участь у їх вчиненні.

An allocution, or allocutus, is a formal statement made to the court by the defendant who has been found guilty before being sentenced.

Останнє слово підсудного – це виступ підсудного після закінчення судових дебатів, звернений до суду перед його видаленням до нарадчої кімнати для ухвали вироку у кримінальній справі.

Alluvion is any gradual addition to the soil made by nature, such as the gradual accumulation of soil on land next to a stream caused by the action of water, also called accretion.

Ділянка землі, утворена намивом -це штучна земельна ділянка, яка створюється шляхом намивання або відсипання ґрунту. На цю ділянку поширюються положення земельного законодавства, що регулює відносини щодо використання та охорони земель.

Alternative dispute resolution (ADR) procedures include mediation and arbitration, which are procedures for settling disputes by means other than litigation.

Альтернативне вирішення спорів включає процедури врегулювання спорів іншими способами, ніж судовий процес, включаючи посередництво та арбітраж.

Alternate jurors or additional jurors impaneled in case of sickness or removal of any of the regular jurors deliberating.

Запасний склад колегії присяжних. Якщо в ході судового розгляду, але до видалення присяжних засідателів в нарадчу кімнату для винесення вердикту з'ясується, що хто-небудь з присяжних засідателів не може продовжувати брати участь в судовому засіданні або відсторонюється суддею від участі в судовому засіданні, то він замінюється запасним присяжним засідателем в послідовності, зазначеної в списку при формуванні колегії присяжних засідателів у кримінальній справі.

Amendments are parts of the U.S. Constitution that modify or invalidate earlier parts.

Зміни та доповнення. Внесення змін та доповнень до нормативних правових актів.

The American Bar Association (ABA) is the largest voluntary bar association in the United States. It sets academic standards for law schools and formulates a model of ethics codes related to the legal profession.

Американська асоціація адвокатів (ABA) – найбільша добровільна асоціація адвокатів у Сполучених Штатах; вона встановлює академічні стандарти для юридичних шкіл та формулює модель кодексів етики, пов'язаних із юридичною професією.

Amnesty is the government's action by which all persons or groups of persons who have committed a criminal offense—usually of a political nature that threatens the sovereignty of the government (such as Sedition or treason)—are granted Immunity from prosecution.

Амністія – міра, що застосовується за рішенням органу державної влади до осіб, які вчинили злочини, сутність якої полягає у повному або частковому звільненні від покарання, заміні покарання на м'якше або припинення кримінального переслідування.

Amortization means reducing or decreasing over time. In a loan, it shows how the loan balance is reduced until it is paid off.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості засобів праці (у міру їх фізичного та морального зносу) на вироблений за їх допомогою продукт. Щодо кредиту це свідчить зменшення залишку за кредитом до його повного погашення.

An ancillary administrator is a person appointed by the court to handle the affairs of a decedent in a foreign state.

Допоміжний адміністратор – адміністратор спадщини, призначений за межами юрисдикції, в якій було затверджено заповіт.

Animus furandi means an intent to steal. It is often used in the context of theft in reference to the intention to steal or trespass with animus furandi.

Злочинний або шахрайський умисел використовується в контексті крадіжки у зв'язку з наміром вкрасти або посяганням з умислом.

An annulment is a judicial declaration that no valid marriage ever existed.

Анулювання – це судове рішення, наприклад, про визнання шлюбу недійсним з моменту його укладення, внаслідок виявлення обставин, що перешкоджали його укладенню.

Answer: It is the main pleading filed by the defendant in a lawsuit in response to the plaintiff’s complaint.

Клопотання у відповідь, подане відповідачем у судовому процесі у відповідь на скаргу позивача.

An antenuptial agreement is a contract made in contemplation of marriage between prospective spouses setting forth, among other points, the right each spouse will have to property brought into the marriage. It is also called a premarital agreement and prenuptial agreement.

Шлюбний контракт – договір, укладений у зв'язку з укладенням шлюбу між майбутнім подружжям, в якому, серед іншого, обумовлюється право кожного з подружжя на майно, нажите до шлюбу або в шлюбі.

Anticipatory breach is the announcement, before the time for performance, by a party to a contract that they will not perform.

Передчасне розірвання договору – це акт, спрямований на дострокове припинення на майбутній час дії договору з метою припинення на той же час виниклого з договору зобов'язання, термін виконання якого ще повністю або в частині не настав або виконання якого має триваючий характер.

The antilapse statute includes laws designed to minimize the effect of lapse.

Закон про припинення дії, спрямований на мінімізацію наслідків припинення дії. Це закон, який запобігає скасуванню або «втраті чинності» подарунку чи спадщини, якщо передбачуваний бенефіціар помре раніше особи, яка зробила подарунок чи спадок.

Apparent authority means authority that arises when a principal, through some act, makes it appear that an agent has authority when none actually exists. It is also called agency by estoppel.

Повноваження в силу обставин. Законодавство передбачає можливість укладення угод через представника. При цьому повноваження представника не завжди підтверджуються довіреністю. Закон допускає і випадки, коли вони з'являються з обстановки, в якій укладається угода.

The appeal is a request to a higher court to review a lower court's decision.

Апеляція – це клопотання, яке подається до вищих судових інстанцій з проханням про перегляд рішення суду.

An appeal bond is a bond often required as security to guarantee the cost of an appeal, especially in civil cases.

Апеляційна застава -застава, яка часто потрібна як застава для покриття витрат на апеляцію, особливо у цивільних справах.

Appearance is the voluntary submission to the court’s jurisdiction, either in person or by an agent.

Явка – це добровільне підпорядкування юрисдикції суду особисто або через агента.

The appellant is a party bringing an appeal.

Заявник – сторона, яка подає апеляцію.

Appellate courts are courts that review the decisions of lower courts—also called courts of appeal.

Апеляційні суди займають в судоустрої України важливе місце. Це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів. Апеляційний суд діє як суд апеляційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої інстанції.

Appellate jurisdiction means the power to hear a case when it is appealed.

Апеляційна юрисдикція – це право вищого суду переглянути рішення судів нижчих інстанцій.

Appellee is a party against whom an appeal is brought, and the defendant is called in error and respondent.

Відповідач по апеляції – сторона, щодо якої справа оскаржується з суду нижчої інстанції до суду вищої інстанції.

Application is the act of applying to a civil court to ask it to do something, such as start proceedings.

Акт звернення до цивільного суду з проханням щось зробити, наприклад, розпочати розгляд.

Arbitration is a method of settling disputes in which a neutral third party makes a decision after hearing the arguments on both sides.

Арбітраж – метод врегулювання суперечок, у якому нейтральна третя сторона приймає рішення після вислуховування аргументів обох сторін.

An arbitrator is a neutral third party in an arbitration session who listens to both sides and decides on the dispute.

Арбітр – нейтральна третя сторона на арбітражному засіданні, яка вислуховує обидві сторони та приймає рішення щодо спору.

An arbitrator’s award is an arbitrator’s final written decision in binding arbitration.

Arraignment is the act of calling a prisoner before the court to answer an indictment or information.

Пред'явлення обвинувачення – акт виклику ув'язненого до суду для відповіді на обвинувальний висновок або інформацію.

An array is the large group of people from which a jury is selected for a trial. It is also called a jury panel, jury pool, or venire.

Колегія присяжних – велика група людей, з якої вибирається журі присяжних для судового розгляду.

Arrears is a financial and legal term that refers to the status of payments and their due dates.

Прострочена заборгованість – не погашена в строк заборгованість за основним боргом та/або плановими відсотками за користування позикою, а також іншими платежами за кредитним договором (договором про відкриття кредитної лінії.

Arrest means to deprive a person of their liberty.

Арешт – це дія позбавлення волі, пов'язане з проведеним або передбачуваним розслідуванням (для затримання особи в якості первинної мети) або з попередженням вчинення злочину.

An arrest warrant is a written order of the court commanding law enforcement officers to arrest a person and bring him or her before the court.

Ордер на арешт – письмове розпорядження, що наказує співробітникам правоохоронних органів заарештувати будь-яку особу і доставити його або її до суду.

Arson means the willful and malicious burning of the dwelling house or structure.

Навмисний підпал. Підпал кваліфікується як умисний, якщо в ході розслідування було виявлено та доведено, що підпал був виконаний із застосуванням спеціальних засобів, з використанням підручних засобів для підпалу або діями, які імітують випадкове загоряння.

Article, in a statutory framework, is a discrete collection of laws on the same general topic.

Зведення законів. В нормативно-правовій базі – це окремий збірник законів на одну і ту ж загальну тему.

The Articles of Confederation were the document that loosely governed the colonies and the states from 1777 until the Constitution was ratified in 1789.

Закони Конфедерації. Цей документ використовувався у колоніях та штатах з 1777 року до ратифікації Конституції у 1789 році.

Articles of incorporation are the basic charter of a corporation, which states the name, basic purpose, incorporators, amount and types of stock that may be issued, and special characteristics, such as being a not-for-profit corporation.

Статут корпорації, установчі документи – основний статут корпорації, в якому зазначаються назва, основна мета, засновники, кількість та типи акцій, які можуть бути випущені, а також особливі характеристики, такі як приналежність до некомерційної корпорації.

Articles of organization are documents that give an organization the authority to do business as a corporation. They are also called a certificate of incorporation and charter.

Свідоцтво про реєстрацію та статут організації – це документ, який дає організації право вести бізнес як корпорація.

Asportation means the carrying away of goods.

Привласнення – це незаконне присвоєння чужого майна.

An assailant is a person who physically attacks another.

Суб'єкт нападу, нападник -особа, яка вчинила напад.

Assault is the intentional creation of a reasonable apprehension of an imminent battery, an attempt to commit a battery.

Розбійний напад. Розбій – це напад з метою розкрадання чужого майна, вчинене із застосуванням насильства, небезпечного для життя або здоров'я, або із загрозою застосування такого насильства.

Assaulted is a threat or attempt to inflict offensive physical contact or bodily harm on a person that puts the person in immediate danger of or in the apprehension of such harm or contact.

Загроза фізичним насильством зазвичай позначає спробу застосування сили або загрозу насильством, яке може включати і нанесення тілесних ушкоджень.

Assets means property.

Активи – спадкова майнова маса.

An assignee is one to whom a right is transferred by assignment.

Правонаступник – фізична чи юридична особа в силу закону, угоди чи іншого юридичного факту, яка набуває прав та обов'язків іншої фізичної чи юридичної особи.

Assignment means the transfer of a right from one person to another.

Правонаступництво -перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта правовідносин до іншого. При цьому правонаступник стає на місце свого попередника у всіх правовідносинах, до яких застосовується правонаступництво.

An assignor is one who transfers a right by assignment.

Правовласник – той, хто передає право шляхом відступлення.

Assumption of risk is an affirmative defense wherein the defendant asserts (and must prove) that the plaintiff voluntarily assumed the consequences of an injury that the defendant caused or when an employee agrees that the dangers of an at-work injury shall be at his or her own risk.

Прийняття відповідальності за ризиком. В юридичній практиці розгляду справ по цивільних правопорушеннях – це заява відповідача на свій захист, зроблене ним у відповідь на пред'явлений йому позов про допущену ним недбалості щодо потерпілої сторони (позивача), в якому він (відповідач) стверджує, що позивач був обізнаний про умови або обставини, що представляють для нього очевидну небезпеку, але тим не менш добровільно піддав себе даної, пов'язаної з ризиком, небезпеки, звільняючи тим самим його (відповідача) від юридичної відповідальності за заподіяну позивачеві в даному випадку шкоду.

Asylum is the protection a nation grants to someone who has left their native country as a political refugee.

Притулок – місце укриття для переслідуваного, безпечне місце. Політичний притулок – особливий правовий статус, що надається державою особі, переслідуваному на батьківщині за політичні, релігійні чи інші переконання.

Attachment is the act of taking or seizing property by using a writ, summons, or other judicial order and bringing it into the court's custody so that it may be applied toward the defendant’s debt if the plaintiff wins the case.

Накладення арешту на майно – міра процесуального примусу, яка полягає в забороні власнику майна розпоряджатися або користуватися ним, а також у вилученні майна і передачі його на зберігання.

Attempted arson is an attempt to commit the crime of arson but falling short of its commission.

Спроба вчинити злочин підпалу, але не доведена до його вчинення.

Attempted larceny is an attempt to commit a robbery but falls short of its commission.

Спроба вчинити крадіжку, але не доведена до її вчинення.

Attempted sexual assault is an attempt to have sexual intercourse with another person without that person's consent, where no sexual penetration occurs.

Спроба сексуального насильства – це спроба вступити в статевий акт з іншою особою без згоди цієї особи, коли сексуальне проникнення не відбувається.

Attest means to bear witness to.

Давати свідчення. Показання свідків – це фактичні дані, про які повідомляє особа-свідок, у встановленому законом порядку, про обставини, що мають значення для правильного вирішення цивільної справи.

The attestation clause is the clause in a will that immediately precedes the witnesses’ signatures.

Пункт про засвідчення оформлення документа – це пункт у заповіті, який безпосередньо передує підписами свідків.

Attesting witnesses are people who witness the signing of a document.

Поняті – це люди, які не зацікавлені в результаті адміністративного розгляду або кримінальної справи. Їх основний обов'язок – бути присутнім при оформленні процесуальних дій і своєю присутністю підтверджувати, що дії ці відбувалися за законом. За законом понятих повинно бути не менше двох осіб.

Attorney–client privilege is related to the duty of confidentiality that an attorney has with a client, but it comes from evidence law. It protects a lawyer from having to testify against his or her client even when issued a subpoena.

Адвокатська таємниця – право адвоката не розголошувати інформацію, отриману від клієнта; право клієнта на конфіденційність спілкування з адвокатом.

An Attorney-in-fact is an agent who is authorized to act under a power of attorney.

Довірена особа – агент, уповноважений діяти на підставі довіреності.

Attractive nuisance doctrine is a doctrine that establishes property owners’ duty to use ordinary care toward trespassing children who might reasonably be attracted to their property.

Доктрина Деліктного права – це відповідальність власника за пагубні наслідки від джерела небезпеки, що приваблює дітей.

Auction sale is a sale of property to the highest bidder.

Аукціонна продажа – це продаж майна тому, хто пропонує саму високу ціну.

An auction with reserve is an auction in which the auctioneer may withdraw the goods without accepting the highest bid.

Аукціон з резервуванням ціни. Резервна ціна – найменша сума, за якою продавець готовий продати виставлений на продаж лот.

An auction without reserve is an auction in which the auctioneer must sell the goods to the highest bidder.

Аукціон без резервування ціни – це аукціон, на якому аукціоніст повинен продати товар тому, хто запропонує найвищу ціну.

Automatic stay, automatic suspension.       The automatic stay, also known as automatic suspension, is a self-operating postponement of collection proceedings against a debtor.

Автоматичне призупинення – це відстрочка для провадження щодо стягнення заборгованості щодо боржника.

Aver means to make an allegation, to assert positively.

Докази (в юриспруденції) – відомості про факти, отримані в передбаченому законом порядку, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного розгляду і вирішення справи.

Averments are claims that the party making them expects to prove.

Приведення доказів – виклад фактів.

Avoid means to annul, cancel, or make void. To get out of a voidable contract, repudiate. It's also called disaffirm.

Анулювання (також ануляція, від лат. annullo-знищую) – оголошення чого-небудь, що не відбулося.

B

Bail is money or property left with the court to assure that the person will return to stand trial; it is nonrefundable if the person “skips” bail.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

A bail bondsman, bail bond agent, or bond dealer is any person, agency, or corporation that will act as a surety and pledge money or property as bail for the appearance of a defendant in court.

Поручитель з заставою – це будь-яка особа, агентство чи корпорація, які виступатимуть як поручитель і закладатимуть гроші чи майно як заставу для явки відповідача до суду.

Bailee is one to whom personal property is given under a bailment contract.

Заставодержатель – це особа або організація, кому передається особисте майно за договором застави.

Bailment is the relationship when personal property possession (but not ownership) is transferred to another for a specific purpose.

Депонування майна. Депонування – це передача майна у залежне тримання. Це тимчасова передача майна від однієї особи на довірче управління іншій особі. При цьому під довірчим управлінням мається на увазі передача майна для реалізації пов'язаної з даним майном послуги (наприклад, передача майна під заставу, тимчасове зберігання, ремонт і т.п.).

Bailment for the sole benefit of the bailee is created for the sole benefit of the bailee when both parties agree that the property temporarily in the bailee's custody is to be used to his or her advantage without giving anything to the bailor in return.

Застава створюється виключно в інтересах зберігача, коли обидві сторони погоджуються, що майно, що тимчасово перебуває на зберіганні зберігача, може бути використане в його інтересах.

Bailment for the sole benefit of the bailor is that the bailor has a right to have the bailed property stored properly and to have the property returned when the bailment ends. The bailee has the obligation to store the bailed property and to return the property when the bailment ends.

Застава виключно на користь заставника. Заставник має право на належне зберігання майна, внесеного під заставу, та на повернення майна після закінчення строку застави. Заставоутримувач зобов'язаний зберігати майно та повертати його після закінчення строку застави.

The bailor is the owner of personal property temporarily transferred to a bailee under a bailment contract.

Заставник – власник особистого майна, яке було тимчасово передано заставоутримувачу за договором застави.

A balloon mortgage is a mortgage with low fixed payments during the life of the loan, ending with one large final payment.

Балоновий платіж – це тип позики з меншими щомісячними платежами на початку терміну та одним платежем, більшим за звичайний, наприкінці. Для позичальників вони можуть бути привабливими, але небезпечними варіантами.

A bankruptcy is the state of a person (including a business) who cannot pay debts as they become due.

Банкрут – це особа чи організація, які не можуть платити за своїми боргами. Щоб вирішити свої проблеми, боржник та кредитори можуть ініціювати процедуру банкрутства. Вона може бути судовою та позасудовою.

Bankruptcy is a legal process that aims to give debtors overwhelmed with debt a “fresh start” and provide a fair way of distributing a debtor’s assets among all creditors.

Банкрутство – процес, у якому індивід чи організація, нездатна розрахуватися із кредиторами. За рішенням суду майно боржника розподіляється між кредиторами відповідно до встановленої законом черговості виплати боргів кредиторам. Процес може бути ініційований або особою-боржником (добровільне банкрутство), або будь-ким з кредиторів, якому боржник не може виплатити борг (вимушене банкрутство). Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Доти, доки банкрут не розрахується з боргами, його фінансова діяльність жорстко обмежена.

Bankruptcy estate is the collection of the legal or equitable interests of the bankrupt debtor’s property at the time of the bankruptcy filing. The extent of the bankruptcy estate is listed in Section 541 of the bankruptcy code.

Активи банкрута- це майно боржника на момент порушення справи про банкрутство.

Bankruptcy wage earner’s plan. According to Chapter 13, bankruptcy is also a wage earner's plan. It enables individuals with regular income to develop a plan to repay all or part of their debts. Under this chapter, debtors propose a repayment plan to make installments to creditors over three to five years.

План банкрутства для осіб з регулярними доходами дозволяє реструктурувати свої зобов'язання для виплати боргу протягом тривалого часу. Відповідно до цієї глави боржники пропонують план погашення заборгованості в розстрочку кредиторам протягом трьох-п'яти років.

Banns of matrimony are public notices of a marriage contract for a certain number of weeks before the wedding date. Also called marriage banns.

Оголошення про одруження – це публічне повідомлення про одруження за певну кількість тижнів до дати весілля.

The Bar exam is the exam that lawyers have to pass to get licensed to practice law.

Іспит на отримання ліцензії адвоката – іспит, який повинні скласти юристи, щоб отримати ліцензію на юридичну практику.

A bare licensee is a person allowed on another’s premises by operation of law, such as a firefighter or police officer.

Проникнення в житло без згоди допускається тільки з метою порятунку життя громадян і/або їх майна, забезпечення їх особистої безпеки або громадської безпеки при аварійних ситуаціях, стихійних лихах, катастрофах або інших обставинах надзвичайного характеру.

A bargain is an agreement between two or more parties regarding what each will do for the other.

Угода між двома чи більше сторонами щодо того, що кожна сторона робитиме для іншої.

A bargain and sale deed is a deed that conveys land itself rather than people’s interests therein and requires consideration.

Угода купівлі-продажу – документ, що підтверджує передачу прав на власність, але який не гарантує титул або використання власності.

Barred from reentry means immigration violations. If you are in the U.S. without lawful immigration status or presence, there will be consequences if you leave and try to return. You will be barred from re-entering the U.S. for three or more years.

Заборона на повторний в'їзд встановлюється для іноземних громадян у відповідь за скоєні ними правопорушення.

Baselines are horizontal lines running east and west in the United States government survey.

Базова або вихідна лінія використовується при відліку ширини територіальних вод.

Battery means intentional contact with another person without that person’s permission and justification; the unlawful application of force to another person.

Образа дією, нанесення побоїв, насильство. Побої або інші насильницькі дії, що заподіяли фізичний біль, вчинені з хуліганських спонукань, а так само з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі караються обов'язковими роботами або обмеженням волі.

A bench trial is a trial without a jury. Also called a jury-waived trial.

Розгляд справи тільки професійним складом суду – це означає, що судове засідання проходить без участі присяжних.

Beneficial h2 is the right to beneficial enjoyment. Also called equitable h2.

Бенефіціарний титул – це юридична, документальна підстава права на певні дії, на особливе становище, на майно, на володіння товаром (що переходить від продавця до покупця). Його також називають справедливим титулом.

A beneficiary is someone who actually receives a gift under a will; also, one for whose benefit a trust is created. This is also called a cestui que trust.

Бенефіціарій (або бенефіціар) – вигодонабувач у сучасній фінансовій та юридичній термінології: одержувач платежу за страховим полісом чи іншим договором; особа, яка отримує доходи від своїх коштів або майна.

Benefit corporations exist under benefit corporation statutes, and their purpose is to create some general public benefit rather than simply to maximize shareholder profit.

Благодійна організація – неурядова, недержавна організація, створена для здійснення благодійної діяльності. Завданням організації є здійснення цільових програм соціальної підтримки категорій населення, сприяння науці та освіті, підтримки культури та мистецтва, охорони здоров'я та пропаганди здорового способу життя, охорони навколишнього середовища.

Bequeath means to give personal property in a will.

Заповідати. Згідно із законами України, громадяни можуть залишати заповіт за розпорядженням їх майном на випадок смерті. Заповідати можна будь-яке майно: гроші, коштовності, машини, нерухомість та інше, а також спадкоємцям передаються майнові права та обов'язки.

A bequest is a gift of personal property in a will.

Посмертний дар – це зроблене заповідачем в заповіті або договорі про спадкування розпорядження, яким він залишає кому-небудь якусь річ (нерухомість, автомобіль і т.п.), право (наприклад, право проживання в квартирі або право отримувати кошти для існування), грошову суму або звільняє кого-небудь від обов'язку (від виплати назад позики спадкоємцю). Особа, на користь якого робиться таке розпорядження, називається одержувачем дару.

Bestiality is a sexual Intercourse by a man or woman with an animal.

Зоофілія – статевий акт чоловіка або жінки з твариною.

Beyond a reasonable doubt is the condition that exists when the fact finder is fully persuaded that the accused has committed the crime.

Поза розумним сумнівом – умова, яка існує, коли шукач фактів повністю переконаний, що обвинувачений вчинив злочин.

A bidder or offeror is a person or organization formally offering something, especially at an auction.

Оферент, особа або організація, які роблять цінову пропозицію про що-небудь, особливо на аукціоні.

The bifurcated trial is divided into two parts, providing separate hearings for di